Кулеба: Виступ неповносправної дівчини у ВР – був як холодний душ для депутатів

13.07.2018 03:51
shadow
Кулеба: Виступ неповносправної дівчини у ВР – був як холодний душ для депутатів
Кулеба: Виступ неповносправної дівчини у ВР – був як холодний душ для депутатів

Неповносправна дівчина Ангеліна Чендарова під час виступу у Верховній Раді розповіла, як в Україні, зокрема, в системі освіти, дискримінують права дітей з інвалідністю. Звичайна дівчина з особливими потребами говорила так, що в багатьох сльози навертались на очі, в залі тричі лунали оплески.

Про це у Фейсбуці написав Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба.

Подаємо допис М.Кулеби повнотекстово:

«Гордий тим, що знайомий з цією сміливою дівчиною. Ангеліна Чендарова – дівчина з інвалідністю. Сьогодні вона виступала у Верховній Раді. Думаю, для багатьох її слова були, як холодний душ, як екскурс в паралельну реальність – в ту, де живуть діти з особливими потребами.

«Доброго дня, мене звати Ліна. Я інвалід 2-ої групи, в мене на руках по три пальці і немає ноги», – з цього сьогодні Ангеліна почала свій виступ. Звичайна дівчина з особливими потребами говорила так, що в багатьох сльози навертались на очі, в залі три рази зривались оплески. Ангеліна ж просто розповідала про своє життя, про те, що насправді потрібно змінювати заради «особливих» дітей, зокрема – і в системі освіти.

Ліна жила в дитячих будинках та інтернаті майже все своє життя. Батьки відмовились від неї на четвертий день після народження. Ось що згадує Ліна про період перебування у закладах:

«Я перший раз побачила Діда Мороза тільки у 9 років, наприклад, тому що на кожні свята мене через те, що я інвалід, за спини працівників садили і я не бачила ні діда Мороза, ні Снігуроньки, для мене свята не було ніколи».

«Ми завжди хотіли їсти, адже чомусь держава вона завжди витрачала більшість коштів на сам дитячий будинок, але не на дітей».

«… ми завжди були закриті в одному інтернаті – там і навчались, і жили, а нам хотілося, щоб ми навчалися в нормальній школі, адже ми такі самі, як і всі інші діти, але нас не хотіли, мабуть, показувати суспільству».

Несолодко Ліні прийшлось і у дорослому житті: «Я, наприклад, мріяла завжди бути телевізійним режисером, але коли я прийшла в один ВУЗ і дала свою папку з документами, мені її повернули, не відкриваючи. Вони сказали: «Ви інвалід, ви не можете тут навчатися, адже на режисера треба проходити два роки хореографії». Я цього в принципі не розумію, чому мені, як режисеру, треба проходити два роки хореографії».

«У Канаді 98% дітей з інвалідністю можуть навчатись в звичайних школах, тобто там немає такого поняття взагалі, що потрібен закритий якийсь соціальний заклад, і там тільки одні діти з інвалідністю навчаються. І ще 40 % там закінчують ВУЗи, такі, як я, наприклад, інваліди. І мені дуже сильно хочеться, щоб в нашій державі така сама штука працювала!».

«Мені хочеться, щоб у нас було майбутнє після таких інтернатних будинків, адже у більшості дітей з інвалідністю немає майбутнього. Я – та дитина, якій пощастило…»

«І ще я дивилася закон про освіту. І там є одна така стаття, 18-та, яка, мені здається, дискримінує всі наші права інвалідів. Там написано, що дитина з інвалідністю може навчатись в інклюзивному класі, але за умови, що це не порушує права інших нормальних дітей. Ну, якийсь абсурд виходить. Чому така дискримінація? Чому така неповага до нас, адже ми такі самі, як і ви, єдине, що нам трошечки не пощастило в цьому житті». Оплески.

Свій виступ Ангеліна завершила словами «Слава Україні»!».

http://zik.ua/